ДОГО 'КРАЄЗНАВЧЕ ТОВАРИСТВО 'РІДНОКРАЙ'

Римський ліс

Тут поєдналися краса і давня історія



На початку листопада 2011 року група краєзнавців Товариства: голова Правління Борис Ковтонюк, прес-секретар Людмила Ковтонюк, голова Ревізійної комісії Микола Нечипоренко в супроводі місцевого краєзнавця Юрія Павлюченка побували у Римському лісі Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Його  назва походить від стародавнього села Рим (Римське), якого вже давно немає на карті, але воно згадується у старих літописах. Ліс же нагадує нам про існування того населеного пункту.

Лісове урочище складає всього 63 га і розташоване у пониззі річки Самоткань – правої притоки Дніпра. Вона ділить зелений масив на дві частини. Це справжній заплавний природний заповідник. Тут є дуб, тополя чорна, тополя біла, осика, в’яз гладкий, в’яз грабовий, глід та багато інших дерев і кущів. У лісі можна зустріти 125 видів пернатих.

Історик О.А.Скальковський говорить, що на берегах Самоткані здавна осідали зимівниками запорожці. Береги річки стали прикордонною зоною та ареною жорстокої боротьби корінного населення із чужинцями.

Є декілька версій назви річки:

- назву річці дали скіфи, які жили на цій території задовго до народження Іісуса Христоса. Самоткань – в перекладі - кам’яний колодязь.

- краєзнавець Олексій Крестьянов із Нікополя подає свою версію назви річки, посилаючись на О.М.Трубачова – історика, етнографа із Дніпропетровська, який жив і працював у Москві: «Самоткань – з іранської – астма-хан, що в перекладі означає –«кам’яний колодязь».

- жителі навколишніх сіл пов'язують назву річки із словом «ткати». У кожному подвір’ї була прядка та ткацький верстат. У долині річки з давніх-давен сіяли коноплі та займалися ткацтвом. Від «самі ткали», напевне, і пішла назва річки Самоткань.

Існує легенда у тій місцевості. Колись повз річку, поблизу Римського лісу, проїздив багатий турок. Його золота коляска застряла і перекинулася. Її не змогли витягнути. Можливо, вона і досі лежить на дні річки.

Зараз ширина річки - від 2-х до декількох метрів. Часто її перетинають повалені вітром і часом дерева. Течія майже не спостерігається. Дзеркало води покрите ряскою, опалим листям. Посеред лісу багато невеликих і неглибоких озер. Інколи вони створюють острови. На околиці лісу – багато сміттєзвалищ – наслідок злочинно-байдужого ставлення до природи мешканців і гостей Верхньодніпровська та села Пушкарівка.

Вадим Манюк, кандидат біологічних наук, наголошує: «Ми звикли, що правий берег Дніпра – степи, байраки, тінисті діброви по глибоких балках. І раптом - справжній заплавний ліс. Хай він невеличкий за площею, але він по-своєму унікальний. У гирлі річки Самоткань збереглися справжні заплавні діброви, стариці, болота, залишки лучної рослинності, і головне, що весь цей комплекс за всіма ознаками нагадує короткозаплавні ліси Присамар’я, Приорілля. Десь в якихось частинах нагадує нам діброви Дніпровського Орільського заповідника.

Можна з впевненістю сказати, що аналогів Римському лісі у Придніпров’ї немає»



Создан 08 ноя 2011



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником