ДОГО 'КРАЄЗНАВЧЕ ТОВАРИСТВО 'РІДНОКРАЙ'

ЗВІТУЮТЬ КРАЄЗНАВЦІ

ЗВІТНА ДОПОВІДЬ голови Правління ДОГО «Краєзнавче товариство «Ріднокрай» Бориса Ковтонюка за період роботи Товариства з 10 січня 2015 по 9 січня 2016 років



 

За звітний період Товариство працювала згідно з наміченими планами. Краєзнавці продовжували дослідження козацької історії та найбільшого на планеті у ХХ столітті повстанського селянського руху 1917-1921 років у межах комплексних (авто-вело-водо-пішохідних) експедицій «Придніпров'я – край козацький!» та «Дорогами Нестора Махна».

З огляду на специфіку нашого регіону і зацікавленність переважної більшості членів організації даною тематикою на попередніх загальних зборах вирішено зробити вищеназвані експедиції постійнодіючими та, враховуючи набутий досвід, широко залучати до участі інших людей, хто навіть не є членами нашого Товариства. Окрім того, під час походів збирали матеріали про унікальні місця Придніпров'я, людей, екологію тощо.

Чи не найбільше уваги приділено зустрічам із героями книги «Унікальні люди Придніпров'я», що готується до 25-річчя Незалежності України (керівник проекту Б.М.Ковтонюк). Під час напрацювання матеріалів проведено велопоходи по Магдалинівському, Царичанському, Петриківському, Дніпропетровському, Покровському, Васильківському районах. Були виїзди (різним транспортом) у П'ятихатський, Верхньодніпровський, Солонянський, Синельниківський, Новомосковський, Криворізький, Нікопольський та інші райони і міста.

Водних маршрутів минулого літа було мало. Основна причина: у Самарі, звідки ми весь час стартуємо, отруїли воду і на водосховищі ім.Леніна у кінці червня тоннами гинула риба, заповнюючи акваторію нижче від Номосковська аж до впадіння у Дніпро. На терміновий електронний запит голови Правління в управління Дніпропетровськрибоохорони від 1 липня 2015 року з таким текстом «Прошу повідомити причину масової загибелі риби у Самарі та заходи щодо усунення цих причин. Дана тема освітлювалася на сайті «ДОГО «Краєзнавче товариство «Ріднокрай» у статті «Святу ріку Самару отруїли. Наступив мертвий сезон» уже наступного дня прийшла відповідь за підписом в.о.начальника управління В.І.Ольховського – звичайна відписка, що, мовляв, нічого страшного не сталося, а «встановити причини та наслідки цього явища було неможливо». Після тієї катастрофи у цих місцях не те що надовго зникла риба, а й місцеві жителі забороняли дітям купатися. Багато людей прибережних житломасивів Шевченко, Одинківка, Рибальський та інших відчули погіршення стану здоров'я, а ось офіційно через ЗМІ ніхто із фахівців нічого так і не пояснив, хоч сам факт масового мору риби був зафіксований журналістами деяких телеканалів і в перші дні випущений в ефір.

Із цього приводу варто зауважити: я хоч не прихильник попередньої комуністичної Системи, але деякі напрацювання ЗМІ слід би законодавчо запровадити і в нинішніх умовах – кожен критичний виступ повинен бути направлений суб'єкту критики, розглянутий відповідними органами чи установами та дана офіційна об'єктивна відповідь, про що повідомляти читачам, глядачам, слухачам. Колись у газетах, наприклад, навіть була рубрика «Заходів ужито» чи подібні. Цього давно, практично, вже немає. Ми тонемо у морі негативу «без світла у кінці тунелю», що породжує безнаказанність, а багатьох штовхає ще на більші зловживання і навіть злочини. Суспільство, замість самоочищення, все далі обростає брудом.

У минулому році наша діяльність висвітлювалась у багатьох ЗМІ (у тому числі, детально – двічі на обласному державному 51 телеканалі), на сайті «ДОГО «Краєзнавче товариство «Ріднокрай», який веде прес-секретар Людмила Ковтонюк, інших Інтернет-ресурсах.

Крім суто краєзнавчої роботи, члени Товариства брали активну участь у проведенні дворічної спартакіади, присвяченої 55-річчю Національної спілки журналістів України, яку організував єдиний у світі спортивно-оздоровчий журналістський центр «Тригол», що діє при Дніпропетровській обласній організації НСЖУ. Команда «Ріднокрай» зайняла 6 місце із 52. Найактивнішими учасниками змагань були голова Правління Б.М.Ковтонюк, прес-секретар Л.В.Ковтонюк, член ревізійної комісії Ю.М.Третьяк.

Не стояли осторонь краєзнавці і від волонтерської діяльності. Особливо у цьому треба відзначити прес-секретаря Л.В.Ковтонюк, яка не тільки активно висвітлює роботу волонтерів, а вже майже два роки бере активну участь у діяльності батальйону «Купол».

У різні юридичні організації та окремим особам направлено 33 офіційних листи. Майже на всі (якщо це передбачалось умовами) отримані відповіді. Звіти про діяльність Товариства, згідно з вимогами, здавали у визначені строки.

Внески сплачували у повному обсязі і вчасно. Усі походи, поїздки здійснювалися за рахунок учасників та благодійних осіб, тому фінансових витрат Товариства у звітному періоді не було. З цього приводу варто зауважити, що у майбутньому потрібно частину коштів Товариства, а така можливість є, направляти на закупівлю канцелярських товарів тощо.

Вважаю за доцільне активізувати роботу, насамперед, правління у подальших пошуках спонсорів і благодійників для проведення експедицій та видання книг членів Товариства на краєзнавчу тематику, про що вже порушувалося питання на попередніх загальних зборах. Якраз ця робота ще не належному рівні. Зокрема, у видавництві знаходяться готові до друку дуже потрібні суспільству книги краєзнавчих ілюстрованих нарисів «Таємні дороги запорожців» Бориса Ковтонюка (на базі архівних та власних експедиційних матеріалів), значно доповнене й уточнене друге видання книги «Нестор Махно. Біографічний довідник» Бориса і Людмили Ковтонюків, завершується робота над книгою ілюстрованих нарисів про наших сучасників «Унікальні люди Придніпров'я». Кожен герой відповідає умові: перший, єдиний, кращий в області (хоча чимало – і в Україні, Європі, світі) або унікальний. Книга формується за розділами: «Колекціонери», «Від колекції – до музею», «Майстри», «Диво-садиби», «Кулібіни» («Сам собі конструктор»), «Екстремали», «Окрилені Музою» та «Особистостям немає ліку». В останній ввійдуть розповіді про тих, хто не потрапляє у попередні, але вони є унікальними особистостями, про яких варто розповісти.

Є готові до друку напрацювання і в інших активістів Товариства. Зокрема, у голови ревкомісії Товариства професійного журналіста Миколи Нечипоренка зібрано багато краєзнавчих матеріалів не на одну книгу. У зв’язку з демокомунізацією в Україні він підготував і опублікував дослідницько-публіцистичний нарис «Повернення із забуття» - про повернення на географічну карту Дніпропетровської області споконвічних назв населених пунктів, які з різних причин було втрачено (змінено) в радянські часи. Як приклад – появилося знову знамените село Грушівка, «столиця» легендарних тепер Дніпровських плавнів, котре під час будівництва Каховського моря переселили на інше місце і перейменовали у Ленінське.

 У члена Правління філолога-журналіста Ніни Нечипоренко – дитячий фольклор, що вже побачив світ на правах «самвидаву», у члена ревкомісії інженера Юрія Третьяка – на технічну тематику тощо. Тож у цьому напрямку необхідно приділити кожному із нас особливу увагу, тим більше, що обстановка в Україні вже дещо стабілізується.



Обновлен 11 янв 2016. Создан 10 янв 2016



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником