ДОГО 'КРАЄЗНАВЧЕ ТОВАРИСТВО 'РІДНОКРАЙ'

ОЧИМА ЮНОГО КРАЄЗНАВЦЯ

З Тарасом у серці



Поїздка до Канева

              Про поїздку до Канева я мріяла дуже давно. А якщо точніше,  то з першого класу, коли на обкладинці старої, ще дідусевої читанки побачила пам’ятник Тарасу Шевченку на Чернечій горі.

           Я навіть вивчила вірш «Заповіт» не тільки українською мовою, а й англійською.

Перед поїздкою ми з бабусею Ніною та дідусем Миколою проклали маршрут. Було кілька варіантів нашої подорожі, але ми зупинилися на найвдалішому, як для нас.  З Дніпра ми виїхали  запорізьким поїздом до  станції Миронівка, а звідти - маршруткою (38 км) на Канів.  День побули в Каневі, а вечором повернулися до Миронівки, переночували на вокзалі у кімнаті відпочинку і ранком електричкою виїхали до Києва.

Отже, Канів. Незабутнє враження! Найперше здивувало те, що всі, у кого ми запитували, як добратися до Чернечої гори, відповідали нам ласкаво і з теплою посмішкою. Гору називали не Чернечою, а Тарасовою, а якщо точніше, то говорили так: «До нашого Тараса дорога проста…»

З самісінького ранку ми вже  були на горі. Довелося підніматися сходами.  Це - довга  і висока дорога до Тараса! Я нарахувала 353 сходинки! Так це тільки до верхнього майданчика. А якщо рахувати й далі - до пам’ятника, до музею, то буде ще більше.

І ось ще здалеку побачили пам’ятник. День був сонячний і  гранітна постать Тараса Шевченка чітко і красиво вимальовувалася на фоні голубого неба. Я дивилася і думала: чи це справді так, чи, може, це мені сниться.

Як там красиво! І степ широкий, і Дніпро, і кручі видно.  Кажуть, що тут знімалося багато фільмів. Дуже красиве місце. Був би час, то  писала б етюди тут.

Поруч з пам’ятником і музей знаходиться.  Я перший раз побачила такий сучасний музей. Ніякого пилу, ніякого музейного затхлого духу, ніяких товстих почорнілих книг… Все в яскравому світлі, чисто, затишно, красиво. Експонуються тільки основні документи, а всі інші – у фондах музею. Потім почергово виставляються.

Найбільше мені запам’яталися  картини, написані Шевченком, а ще - оригінал його захалявної книжечки.  Я одразу її впізнала, бо в мене є її копія.

Відвідали ми  тамтешній Успенський собор, там  колись  стояла домовина з тілом Шевченка, де його відспівували. Це дуже стародавній собор.

Мені сподобався Канів. Таке привітне, чисте, затишне місто!  Побували  і в музеї декоративно-прикладного мистецтва. Є  там багато цікавих експонатів.

Всім раджу: поїдьте до Канева чи на канікулах, чи на вихідних. Самі відчуєте, як світло і легко стане на душі після такої подорожі.

Катя Нечипоренко.

16.06.2016.



Создан 17 июн 2016



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником