ДОГО 'КРАЄЗНАВЧЕ ТОВАРИСТВО 'РІДНОКРАЙ'

ЯК ЗНАННЯ ПРЕДКІВ ІЗ-ЗА ОКЕАНУ ПОВЕРТАЛИСЯ ДОДОМУ

Це свідчили як у Північній, так і Південній Америці



На міжнародній конференції, про яку мова піде далі, жодного слова не було сказано про політику. Лише про економіку, та й то про вузький спектр однієї із її галузей – сільськогосподарської.

Українці впродовж тисячоліть серед аграріїв були в числі передових на планеті. Нині ж опинилися за межею бідності і віднесені до країн із низькою продуктивністю. Чому? У цей нелегкий час кожному із нас важливо зрозуміти проблеми сьогодення, щоб правильно проектувати завтрашній день. Цього ж не можна зробити без знань минулого.

Земна цивілізація пройшла кілька стадій у своєму розвитку. Науковці усі народи умовно ділять на збирачів, кочівників і виробників. Збирачі – ті, хто живе в одному місці і користується лише дарами Природи, особливо не задумуючись над їх бережливим відтворенням. Кочівники пересуваються з однієї місцевості в іншу, нещадно грабуючи і саму Природу, і людей, які там живуть, вважаючи все своєю здобиччю. Виробники ж – цивілізована стадія розвитку – у своєму середовищі, виробляючи продукти різного напрямку, старанно турбуються про збереження і відновлення природних ресурсів.

Відповідно до умов життя, у кожного народу сформувалися своєрідні психологія, менталітет, традиції, спосіб життя тощо, що передаються із покоління в покоління, часто навіть підтримуються державними, релігійними та іншими суспільними інститутами.

Враховуючи, що українці споконвіків жили у багатому на різні ресурси природному середовищі і їм не треба було кочувати з місця на місце, вони сформувалися як народ-виробник. І в той же час потрапили у неволю до сусідів із переважаючим менталітетом кочівників. Мається на увазі сукупність народів, хто вважає себе росіянином, принаймні, громадянином РФ.

Саме т.з. російська нація сформувалася із конгломерату близько двох десятків племен, народностей тощо, правда, і з домішками слов'янського елементу. Психологія кочівника-загарбника домінує у наших сусідів і сьогодні, хоч вони настирливо і напрошуються до нас у близькі родичі. Вироблений століттями, а той тисячоліттями менталітет у кочівників заражений вірусом неповаги до інших народів. І це стосується абсолютно усіх племен і народів, які вели такий спосіб життя. Потрібно ще дуже-дуже багато часу, щоб під впливом змін у світі назавжди викорінити цей вірус. Українці-виробники особливо винищені за часів комуністичної диктатури (ідеологічного витвору інших кочівників), що стала близькою і впала на «добротний» грунт. Це треба чітко розуміти як у взаємостосунках із «братами», які нахабно несуть і нині свою «любов» на танках, бронемашинах, з автоматами та іншою військовою технікою, так і при наступі глобалізації.

Цей невеличкий вступ потрібний для того, щоб українці збагнули, чому ми опинилися в такому жалюгідному становищі. Розуміння ситуації допоможе, насамперед, тим, хто і сьогодні жалкує, наприклад, за колгоспами з їх феодально-примусовою системою і низькою продуктивністю, де майже не було стимулів у її підвищенні. Засліпленим комуністичною пропагандою, нарешті, треба прозріти.

Надаючи слово Жіслену Клотьєру, президентові Сокодеві (мережа кооперативів та спільних фондів, що діляться технічною експертизою та знаннями зі своїми партнерами у країнах, які розвиваються, задля створення, захисту та поширення багатства), президент Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України, голова Правління МБФ «Добробут громад» Роман Корінець зауважив: «Спочатку ми навчили канадців, а тепер вони учать нас». У напівжартівливих словах – гірка правда.

Це прозвучало на міжнародній конференції «Підвищення доходів сільського населення шляхом розвитку малих сімейних невеличких ферм, об’єднаних в кооперативи. Економічна ефективність сімейних ферм – запорука розвитку аграрного сектору України». Конференція пройшла 19-20 червня 2014 року на Дніпропетровщині і складалася із «польового дня» – виїзду у Покровський район, пленарного та тематичних секційних засідань в отелі GOODZONE у селі Піщанка Новомосковського району. Організатор конференції – Міжнародний благодійний фонд (МБФ) «Добробут громад». Співорганізатори – Міністерство аграрної політики та продовольства України, Дніпропетровські облдержадміністрація та облрада, Данон-Україна, Дніпропетровська сільськогосподарська консультаційна служба, ДОО СОК «Господар».

Мета заходу – обговорення актуальних питань розвитку малих сімейних ферм через правове забезпечення, розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, створення умов розвитку підприємництва на селі (трансформація дрібних власників ОСГ в сімейні ферми). Визначення умов ефективного господарювання через соціально-економічні важелі, екологічну й тендерну політику, забезпечення якості продукції та дорадчу підтримку.

У перший день гості із багатьох регіонів України та зарубіжжя трьома комфортабельними автобусами виїхали у села Олександрівка, Братське, Андріївка Покровського району для ознайомлення, як міжнародний досвід втілюється практично.

ООН оголосила 2014 рік роком сімейного фермерства. Тож для учасників конференції цікаво було подивитися, як ця справа робиться реально. Вони з особливою зацікавленістю ознайомилися із малими сімейними фермами – реконструйованою Орловських та новоствореною Куриленків, а також навчальною фермою СП «Молочарське» і в цілому із сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом (СОК) «Добробут Андріївки».

Зупинимося на окремих моментах. Ферма сімейного типу родини Куриленків знаходиться у селі Братське. Голова господарства – Антоніна Володимирівна Куриленко (вона ж очолює і кооператив «Добробут Андріївки»). Її чоловік – Вадим Миколайович, фермер. Мають трьох синів, двоє старших проживають окремо. Родина утримує 8 корів та 2 нетелей, у т.ч. породи Джерсей. Основний прибуток родини – продаж молока і зараз складає, в середньому, 4500 грн. на місяць. У рамках проекту родина отримала одну нетель, комбікорми та пройшла навчання, а також Антоніні й Вадиму наданий кредит на суму 144 тисячі гривень під 3% річних. Ці гроші використано на будівництво та облаштування сімейної ферми на 10 голів, аналогів якій немає в Україні. До речі, прибуток від продажі молока вже можна отримувати, маючи 2 і більше високопродуктивних корів.

Як підкреслюють офіційні матеріали конференції, ця ферма має ряд особливостей. Зокрема, її робота організована з урахуванням останніх ветеринарно-санітарних та екологічних норм. Для забезпечення високих стандартів якості молока обладнано молочний блок із танкером його охолодження та мінілабораторією визначення якісних показників. На базі сімейної ферми організовано точку збору молока СОК «Добробут Андріївки». Члени кооперативу, які проживають по сусідству, тричі на день здають молоко відразу після доїння для швидкого охолодження до 4 градусів С, тим самим забезпечуючи високі показники якості продукції в кооперативі. На початок співпраці середній надій молока становив 4330 літрів за лактацію, зараз – в середньому 5885 літрів на одну голову. Важливо і те, що на даній фермі проводять тренінги з реконструкції ферм сімейного типу та розведення худоби для дрібних фермерів та власників ОСГ. У подальшому родина планує розширити свою ферму щонайменше до 25 дійних корів.

Не менш цікавою у цьому ж селі є сімейна ферма Орловських, яку очолює Віктор Валентинович, приватний фермер, а допомагають йому дружина Валентина Миколаївна та сини Олександр і Максим. Коли родина Орловських приєдналася до проекту, то мала 4 корови. Зараз – 7. У рамках проекту родина отримала племінну нетель, комбікорми та кредит у розмірі 3500 амер.доларів на модернізацію ферми. Кошти використані на встановлення вентиляції, освітлення та підключення до водопостачання, закупівлі доїльного апарату. Із метою дотримання кращих методів господарювання на фермі збудоване гноєсховище із септиком. Родина користується послугами із штучного осіменіння та заготівлі кормів, що надаються кооперативом «Добробут Андріївки». У минулому році, наприклад, заготовлено 100 тонн силосу кукурудзи у пластикові мішки на власні потреби та сусідніх господарств. Орловські постійно відвідують тренінги з молочарського скотарства та є активними учасниками управління діяльністю СОК «Добробут Андріївки». Отримані знання втілюють на практиці, приділяючи особливу увагу розведенню, годівлі та догляду за телятами. У 2010 році (на початку кооперації) середні надої молока становили 2660 літрів на голову, зараз 5342! Результати – наяву. Вони стали можливими завдяки модернізації ферми, оновленню поголів’я, покращенню системи годівлі та утримання тощо. У перспективі родина планує збільшити поголів’я худоби до 10 корів та продовжити реконструкцію ферми.

Тепер повернемося до роботи СОК «Добробут Андріївки», до якого входять і названі вище сімейні ферми. Кооператив офіційно зареєстрований у березні 2010 року. Його основна мета – забезпечення сільськогосподарських послуг для сільського населення, у тому числі: збір молока, штучне запліднення корів, ветеринарні послуги, заготівля кормів (сіно, силос), спільне використання пасовищ, обробіток земельних ділянок тощо. Зараз у кооперативі 156 осіб.

Для відродження фермерства в Україні створено проект «Кооперативна навчальна ферма та послуги». Як приклад успішної співпраці компанії Данон, Міжнародного благодійного фонду «Добробут громад», DFATD/СОКОДЕВІ та Дніпропетровської обласної влади і є названі фрагменти діяльності. У рамках проекту створено Дніпропетровське обласне об'єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів «Господар», 8 членів – СОК – понад 650 членів кооперативів. Об'єднанню надано 5 тракторів, 6 прес-підбирачів, 5 косарок, 4 силосні косарки, 4 плуги, 5 культиваторів та силосо-пакувальну машину Ag-Bag. Ця техніка задіяна у наданні послуг членам кооперативів об'єднання. Ось, наприклад, лише один результат: протягом 2013 року поставлено 445 тонн молока екстра класу, а середній удій за лактацію становив 7500 кілограмів на голову.

На конференції, окрім представників із Канади, були фахівці із Парагваю, Грузії. В урочистій обстановці перед відкриттям пленарного засідання оголошено, що сімейна ферма Куриленків стала переможцем щорічного міжнародного конкурсу «Золотий талант» і Антоніні Володимирівні вручено нагороду від Heifer International, якою відзначають окремих фермерів або родину, хто з використанням мінімальних ресурсів досягнув стабільності та добробуту, у той же час допомагаючи іншим родинам та громаді. Щорічно журі відзначає максимум 15 родин на декілька регіональних програм (Азія, Африка, Америка, Центральна та Східна Європа). Антоніна Куриленко отримала сертифікат та 200 доларів, а 800 доларів – кооператив, який вона очолює. Приємно, що в нашому регіоні є люди, які своєю працею показують зразок не тільки землякам, а й Україні в цілому.

Насамкінець, хочеться провести деякі аналогії між кооперацією – тією, що була в СРСР у вигляді, наприклад, колгоспів і нинішньою. Як відомо, колгоспи створювалися примусово і багато із них були нерентабельними. Нинішні ж кооперативи створюють добровільно і з чіткими розрахунками та використанням сучасного міжнародного досвіду для отримання максимально можливої рентабельності. Як приклад: лише приміщення сучасних кооперативних, у т.ч. сімейних ферм мінімум втричі дешевші від старих колгоспних, не кажучи вже за санітарію та інше.

То для чого нам жалкувати за старим колгоспним життям? Треба жити по-новому! Саме тут вислів Петра Порошенка найдоречніший.

Борис КОВТОНЮК, учасник конференції



Создан 22 июн 2014



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником