ДОГО 'КРАЄЗНАВЧЕ ТОВАРИСТВО 'РІДНОКРАЙ'

ВІДСТРІЛЯВШИСЬ ПО «ЗЕЛЕНИХ ЧОЛОВІЧКАХ», ЖУРНАЛІСТИ ВІДПРАВИЛИСЯ НА РИБАЛКУ. МОЛОДЦІ!

Як змагалися між собою майстри другої найдревнішої професії



У репортажі «Як журналісти розстрілювали «зелених чоловічків» (є на цьому сайті) розповідалося про нестримне бажання у цей тривожний час стріляти у майстрів другої найдревнішої професії, що і сталося 17 травня нинішнього року біля села Очеретувате Магдалинівського району Дніпропетровської області. Там же згадувалося, що медійники готуються до змагань із рибної ловлі. І ось, нарешті, довгоочікуваний захід відбувся! У селі Якимівка Верхньодніпровського району на ставку, що на річці Домоткань, 28-29 червня спортивно-оздоровчий журналістський центр Дніпропетровської обласної організації Національної спілки журналістів України «Тригол», який усі 22 роки від його заснування очолює Володимир СОРОКА, провів ХVII особисто-командні обласні змагання із спортивного рибальства серед працівників ЗМІ, присвячені 55-річчю НСЖУ.

До речі, такі щорічні змагання серед «акул пера і об’єктиву», свого часу зініційовані нинішнім головою правління Дніпропетровської обласної громадської організації «Краєзнавче товариство «Ріднокрай», на той час фотокореспондентом Всеукраїнського транспортного тижневика «Придніпровська магістраль», Борисом КОВТОНЮКОМ – єдині в Україні! Наметове містечко розбили на правому березі річки (ставка), рибалили на греблі, де перед змаганнями довелося частково власноруч іще й розчищати від заростів дерев підходи до води. Щороку змагання проводяться у різних місцях. Лише двічі вони відбулися на риболовній базі УТМР у Новоселівці Новомосковського району, а найвіддаленіший район – Покровський (2002 р.).

Виїзд на нове місце – це і вивчення рідного краю, і необхідність орієнтуватися та призвичаюватися до невідомих умов риболовлі, адже у кожному водоймі вони мають власні особливості. Тож журналісти-рибалки завжди із задоволенням відправляються відкривати щось нове. Нинішнє місце рибальських поєдинків досить цікаве з історичного боку. Уперше цю місцевість зафіксував у своєму «Щоденнику» посол австрійського імператора Рудольфа ІІ Еріх Лясота у 1594 році, повертаючись із Базавлуцької Січі правим берегом Дніпра після успішних переговорів про спільну боротьбу з турками із гетьманом Богданом Микошинським. Домоткань він назвав «болотистою річкою». Тут йому зустрівся ведмідь. Після вдалого полювання делегація смакувала свіжою ведмежатиною. Уперше річка Домоткань зображена на «Генеральній карті України» французького військового інженера і картографа Гійома Левассера де Боплана, який був на службі у польського короля. У своєму «Описі України» (1580 р.) Боплан відзначав: «Маленька річечка, що зветься Домоткань, дуже багата раками, які мають понад дев'ять дюймів (23 см. – прим.авт.)». На той час гирло Домоткані було покрите лісом.

Зараз по обидва береги теж ростуть дерева. Правда, великого лісу уже немає. Зате збереглося до 10 відсотків реліктової рослинності. На відкриття змагань прибув голова Зарічанської сільської громади, куди входить і Якимівка, М.Ф.КРОТ. Микола Федотович розповів про навколишню місцевість і наголосив, що даний ставок недавно із приватної власності перейшов у державну, хоча не виключено, що у перспективі знову може бути переданий іншому власнику (на певних умовах оренди). За тиждень перед журналістськими змаганнями тут були проведені поєдинки рибалок Верхньодніпровського району під керівництвом судді Всеукраїнської категорії риболовного спорту України Валентина ЦИМБАЛА, який був головним суддею і наших змагань.

Змагалися у два етапи – вечірня і вранішня ловля, за підсумками яких визначали переможців. Всього брали участь 11 команд по три учасники в кожній (2 чоловіки і 1 жінка). Усім перед змаганнями видали по 2 упаковки прикорму та бейсболки від мережі магазинів «Флагман».

Команда «Ріднокрай» виступала у такому складі: Борис КОВТОНЮК – капітан команди, голова правління ДОГО КТ «Ріднокрай», ветеран журналістики; Людмила КОВТОНЮК – прес-секретар Товариства; Олександр ПЕРЕПЕЛИЦЯ – краєзнавець, ветеран журналістики. Усі – неодноразові учасники і лауреати змагань.

Риба у ставку найрізноманітніша – коропи, карасі, густирка, плітка, краснопір, верховод (до речі, більшого нам ще ніде не доводилося бачити), окунь, щука. Правда, хижаки на цей раз не ловилися. Та й коропи, і карасі, в основному, чомусь обминали завзятих рибалок, тому «трофеї», на жаль, виявилися невеликими.

Як часто буває на подібних змаганнях – у всьому винна погода. І це, дійсно, так: значний перепад атмосферного тиску після дощів, увечері – вітер. Та й такої холодної ночі у ці дні (близько +10 градусів) тут уже не знали багато років. Наперед скажемо: «Ріднокрай» хоч і не «пасла задніх», але у лідери цього разу не вибилася.

Переможцями стали команди (І-ІІІ місця): «Днепр вечерний», ІА (інформаційне агентство) «Наш район», «Частный предприниматель». Серед чоловіків кращими були: Віталій ДОГОНОВ («Пекельна кухня»), Олександр ТРЕТЯК («П'ятихатські Менестрелі»), Євген ВЕЛЕГУРА (дебютант, «Днепр вечерний»). Серед жінок: Тетяна ЖИГАЙ («Днепр вечерний»), Тетяна КАЧАНОВА («Частный предприниматель»), Дарина ЗАГАЙЧУК (юний дебютант із команди «Печатное дело»). «Міс «Золота рибка – 2014» за переважною згодою чоловіків визнана Оксана ТРЕТЯК («П'ятихатські Менестрелі»), якій вручили купальник від магазину «Спорттовари». Команда-переможець отримала кубок, усі переможці нагородженні Дипломами Дніпропетровської обласної організації НСЖУ, медалями, а призери в особистому заліку – ще й висококласними риболовними снастями від «Флагману».

Крім уже названих партнерів змагань організатори вдячні редакції газети «Народний правозахисник» і обласній профспілці працівників інноваційних та малих підприємств України.

Від імені ДОГО КТ «Ріднокрай» Борис КОВТОНЮК командам-переможцям та активістам заходу вручив свої останні книги, видані минулого року: перше у світі ґрунтовне ілюстроване дослідження козацтва з позиції Звичаю та Звичаєвого Права українського народу «Січеславщина козацька. Учора, сьогодні, завтра»; збірку поезій, об’єднаних ідеями Звичаю та Звичаєвого Права українського народу, «Народжуйтесь, герої!», де, до речі, є пісня «Юшка»; краєзнавчі нариси «Дібрівський ліс», у яких вперше введено в науковий обіг немало оригінальної історично-краєзнавчої інформації; другу книгу із серії «Легенди Дібрівського лісу», де вміщено захоплюючі рибальські бувальщин.



Создан 01 июл 2014



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником